Концепція розвитку Пробіжнянської ЗОШ І ступеня спрямована на реалізацію Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національного виховання, освітнього напрямку Державної програми «Освіта. Україна ХХІ століття» і розроблена на основі Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Концепція враховує потреби сучасного українського суспільства, умови його інтеграції в європейське і світове співтовариство, соціальне замовлення в період оновлення. У зв’язку з цим в її основу покладено наступні ідеї: гуманізація освіти, врахування традицій української педагогіки, соціалізація, нероздільність навчання і виховання, формування цілісної і розвиненої особистості, виховання життєтворчості. Концепція спрямована на формування у дитини цілісної картини світу, духовності, культури особистості і розвиток креативного мислення. Вона охоплює всі сфери шкільного життя, весь навчально – виховний процес, де в центрі уваги стоїть особистість учня з її інтелектуальним, фізичним та творчим потенціалом. нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, , формуванню цілісної та розвиненої особистості.

         Концепцію складено з урахуванням сучасних завдань перебудови змісту освіти й виховання в державі і спрямовано на формування інтелектуального і культурного потенціалу, забезпечення умов для самовдосконалення особистості і її творчих здібностей.

   

          Мета концепції:

· визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

· спрямування спільної роботи колективу школи;

· проектування процесу оновлення діяльності школи.

   

        Структура школи

Школа I ступеня (початкова). До неї вступають діти, яким до 1 вересня виповнилося не менш як 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі.

Пріоритетами в початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольнооцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності.

Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання. Ми переконані в тому, що кожна дитина неповторна, має свій індивідуальний темп росту і розвитку, свій індивідуальний спосіб навчання. Тому намагаємося створити такі умови, щоб кожна дитина навчалася відповідно до свого рівня, розвивала свої здібності й інтереси.

        «У кожній дитині є сонце. Тільки дайте можливість йому засвітитися»,-ось девіз нашої роботи.

 

       Головні завдання школи:

- задоволення потреб у здобутті початкової освіти на рівні державних стандартів;

- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;

- виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;

- формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;

- розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;

-  озброїти учнів міцними знаннями, вміннями;

-  здійснювати пошук обдарованих та здібних дітей, організовувати роботу з ними;

-  працювати над оновленням форм, методів, прийомів виховної роботи з учнями;

-  гуманізація відносин між учнями, вчителями, батьками;

-  формування свідомої дисципліни та культури поведінки;

-  формування потреб і вміння самовдосконалюватись;

- самоконтроль і самооцінка власної діяльності, інтелектуальна працездатність з виявами творчості і розумових здібностей.

 

        Основні напрями розвитку школи:

· психологізація навчально-виховного процесу;

· особистісно-орієнтований підхід;

· оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;

· інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;

· переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учні і учителя;

· впровадження технологій проектування управління.

 

       Основні принципи діяльності школи:

Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

· рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

· рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

· рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

· рівень регіональній, що відповідає культурним, соціально-політичним, економічним особливостям західної  України;

· рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти.

Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності. Цей принцип вимагає вбачати у кожній дитині і кожній дорослій людині, причетній до освітнього процесу, неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в цьому процесі. Важливо, щоб кожен не тільки відчував себе особистістю, а й поважав іншу особистість.

Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання.

Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

Четвертий – принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем.

Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.

П’ятий принцип – індивідуалізація та диференціація навчання.

Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.

Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип –- це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

   

Три головні компоненти, які є основою діяльності педагогічного колективу:

1. Виховання серця – духовний, або чуттєвий аспект.

2.Моральне й етичне виховання – етичні стосунки, засновані на взаємостосунках у сім’ї.

3. Накопичення знань – сплав розуму та волі, спрямований на удосконалення людської діяльності.

 

 

            Заповіді педагога:

    - люби   дитину;

    - вір у дитину;

    - розумій  дитину;

    - поважай дитину;

    - знай дитину.

   

Вчитель зобов’язаний працювати так, щоб рухатися в ногу з часом, бо «Хто розуміє нове, плекаючи старе, той може бути вчителем» (Конфуцій).

       Основа діяльності:

   - використання сучасних освітніх технологій навчання та виховання;

   - розвиток особистості учня;

   - формування моральних відносин;

   - спонукання до зміцнення здоров’я.

  

       Цілеспрямований, змістовний навчальний процес упродовж чотирьох років навчання в початковій школі стане для школярів радісним, захопливим, емоційно насиченим, якщо дбайливі руки майстрів початкової школи допоможуть учням відчути впевненість  у собі, бажання творити.